Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опій

Опій, -по́ю, м. 1) Опой. 2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІЙ"
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Забу́ртатися, -таюся, -єшся, гл. Зарыться. Вх. Уг. 238.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.