Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Горобі́єнько.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить.
Нитяний, -а, -е. Нитяный.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Савул, -ла, савула, -ли, м. = осавул, осавула.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.