Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться.
Чережний, -а, -е. Очередной.
