Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Охоложувати, -жую, -єш, гл. = охолоджувати.
Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Харьк. г. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Харьк. г. Я бачив, раз пшеницю мили. Греб. Ум. пшеничка, пшениченька.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться. Мирг. у.