Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат. Вх. Уг. 248.
Обсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Рудч. Ск. І. 66. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. Грин. І. 148. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось. К. Хм. 97.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Прочути Cм. прочувати.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.