Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложок

Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖОК"
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.
Дешеві́нь, -ні, ж. = Дешевня. Херс. у.
Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Рудч. Ск. І. 139. Зайчиця з зайченятами. Мнж. 30.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Камен. у. Cм. наволоком.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Поганка, -ки, ж. 1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Мир. Пов. II. 95. Ой не бий, милий, да через ту поганку. Чуб. V. 618. 2) Некрасивая. Мнж. 47. 3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку. Мет. 209. 4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка. К. МБ. III. 250. 5) Лихорадка. КС. 1889. XI. 305. 6) Змѣя, Pelias chersea. Шух. І. 22. 7) = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить. Шевч. 654,
Сіконути, -ну, -неш, гл. Сильно сѣкнуть. рубнуть. Щоб тебе кат сіконув перед великими вікнами. Ном. № 3689.
Утикати II, -каю, -єш, сов. в. уткати, утчу, -чеш, гл. 1) Вставлять, вставить въ ткань во время тканья, воткать. 2) Только сов. в. Соткать извѣстное количество. Учора як воно (дитина) успалосє, то так довго спало: цілу губку я уткала. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.