Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Торохнява, -ви, ж. Грохоть. Така торохнява у тому млині. Лебед. у.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.