Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий Чуб. І. 122.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний. Желех.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. І. 216.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4)зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. 5)куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.