Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?»
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Полустав, -ва, м. Святцы, молитвенникъ съ мѣсяцесловомъ.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні.
Пробідувати, -ду́ю, -єш, гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Роскохатися, -хаюся, -єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть.
Черес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Мав грошей два череси. Ум. чересок. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.