Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Потребити Cм. потребляти.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці.