Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. Борз. у. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї. МВ. ІІ. 84.
Нещиро(в), нар. Неискренне. Покинь нещире мене кохати. Чуб.
Поважно нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. К. ЧР. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього. О. 1861. IX. 181.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе. Ном. № 2004.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.