Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Перегнати Cм. переганяти.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28.
Понашатковувати, -вую, -єш, гл. Нашинковать (капусты, — во множествѣ). Ми собі по здоровій діжці капусти понашатковували.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) = трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. І. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.