Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Досипа́ти I, -па́ю, -єш, сов. в. досипа́ти, -плю́, -плеш, гл. Досыпать, досыпать. Досип мішка, щоб повний був. Харьк.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче. Кв. I. 108.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Ном. № 5558. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю. К. Дз. 48.
Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.