Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору.
2) Подкладывать, подложить.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. Байде мені латинське прокляття! Нехай ляже прокляття на йому.