Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. 2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися. Харьк. у.
Розбрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття. Котл. Ен. V. 15.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає. Шевч.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову? Лебед. у.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Мнж. 39. Шатнулися по курінях запасу шукати. Н. п. До ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11.