Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки. Грин. ІІІ. 300.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Правно нар. Законно.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.