Архимандри́т, -та и архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника.
Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Поповештатися, -таюся, -єшся, гл. Много походить, много постранствовать. І поповешталась же сердешна Катря, чужі порош оббиваючи.
Припрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. припроситися, -шуся, -сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Cм. упроситися.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Царь оддав змієві прожерти свою дочку.
Скапарати, -ра́ю, -єш, гл. Испортить, изгадить. — життя. Бѣдственно, жалкимъ образомъ провести свою жизнь.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.
