Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоверший

Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший. Гол. III. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЕРШИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОВЕРШИЙ"
Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Помиритися, -рюся, -ришся, гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОВЕРШИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.