Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам... Алв. 36.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Сим. 153. Н. Вол. у. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ном. № 10186.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід. Ном. № 10572.
Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Мет. 348. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Ном. № 2559. 2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому. К. Псал. 190.