Вудило, -ла, с. = вудлище.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Ма́сничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. нар.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки.
2) О вѣтрѣ: порывистый.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю.
Соборець, -рця, м.
1) Ум. отъ собор.
2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста.