Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невгавучий

Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВГАВУЧИЙ"
Видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Догорі́лий, -а, -е. Догорѣвшій.
Доткне́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300.
Роскрівавити Cм. роскрівавляти.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВГАВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.