Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Искривляться. Чобіт привиться.
2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл.
1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила.
2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли).
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую.
