бурлачина

Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.

Випадкові слова

Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.

повністю...

Затя́г, -гу, м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! Н. п.

повністю...

Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.

повністю...