Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлачина

Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИНА"
Бекати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Відставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відставити, -влю, -виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст. Чуб. І. 52.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Курно нар. Дымно; пыльно. Курилася доріженька, курилася курно. Чуб. V. 164.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ. Вас. 189.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби. Н. Вол. у.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.