Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлачина

Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИНА"
Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Хльорка, -ки, ж. Проститутка. Ном. № 723. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. Котл. Ен. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.