Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки.
Парть, -ти, ж.
1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть.
2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть.
Підмостити, -ся. Cм. підмощувати, -ся.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Топливо, -ва, с. Топливо. Топлива нікому привезти
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
