Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Вимислити Cм. вимишляти.
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний.
Доч, до́чері, ж. = дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш.
Прірва, -ви, ж.
1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить.
2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. В морі єсть безодні прірви.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Опять війна і різанина.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
