Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наслатися

Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЛАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЛАТИСЯ"
Вт... Cм. ут....
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ). Кіевск. у.
Обманниця, -ці, ж. Обманщица.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Повія, -вії, ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСЛАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.