Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат. Вх. Уг. 271.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.