Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, опачкать.
2) Опачкать испражненіями.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю.
Саджений, -а, -е. Осыпанный (драгоцѣнными камнями). Келеп, саджений изумрудами.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою.
Часник, -ку, м.
1) Чеснокъ, Allium sativum L. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти.
2) — гадячий. Раст. Sedum acre. Ум. часничо́к.
Шворінь, -рня, м.
1) = швірень.
2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
