Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.
Ле́ґінь, -ня, м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) Раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц. І.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.  
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.