Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баланда, -ди, об. 1) Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ. Желех. 2) Вздорный болтунъ. Желех.
Баркас, -су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Ум. баркасик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Галяра, -ри, ж. 1) = галера. КС. 1882. XII. 505. 2) Судно для перевозки грузовъ. 3) Плоскодонная лодка на два весла. Вас. 157. Ум. галярка. Ми у Кременчуці переїздили на той беріг галярками. Пирят. у.
Калмичити, -чу, -чиш, гл. Смачивать снопы въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Укапати Cм. укапувати.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.