Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напільний

Напі́льний, -а, -е. Въ украинской хатѣ напільна стіна та, къ которой прилегаетъ печь и піл (нары), т. е. стѣна, находящаяся налѣво отъ входа. напільне вікно. Окно, помѣщающееся въ помянутой стѣнѣ. Вас. 193. Чи ти чула, матусенько, як я в тебе була, під напільним віконечком як голубка гула. Мет. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІЛЬНИЙ"
Бездров'я, -в'я, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Зміев. у. Въ Харьк. у. бездровня, с.
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Удалець, -льця, м. Способный ко всему человѣкъ. Ном. № 10258.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.