Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намняти

Намня́ти гл. = нам'яти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМНЯТИ"
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. І. 18.
Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Доре́чі нар. Кстати.
Змулити Cм. змулювати.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Пісно нар. Постно.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Пурнути Cм. пуринати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.