Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. Ном. № 778. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Чуб. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала. Гол. II. 405.
Нажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Достаточно проживать, прожить. А тяжче-важче молоденькій не нажившись помірати. Чуб. V. 146. Тепереньки, думаю, наші дівчата наживуться без моєї пані. МВ. (О. 1862. III. 56).
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині. Рк. Левиц.
Трактиїрничка, -ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика. Гн. IІ. 141.  
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. І. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Камен. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. Н. Вол. у.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.