Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накрівавити

Накрівави́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Напачкать кровью. Не ріж курчат у хаті, а то накрівавиш. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРІВАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКРІВАВИТИ"
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Земизеленя, -ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. І. 9.
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Мизерні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Бѣднѣть, нищать. 2) Худѣть, тощать, приходить въ болѣзненное состояніе. Оце й захиріє дитина, стогне, мизерніє. Думаю: от-от умре. Левиц. І. 139.
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКРІВАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.