Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Відскочити Cм. відскакувати.
Гріхо́вний, -а, -е. Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл.
1) Проясниться.
2) Разсвѣсть.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом.
