Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажити

Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИТИ"
Випостувати, -тую, -єш, гл. Пропостить. Три дні випестувати. К. Бай. 102.
Земняк, -ка, м. Картофель. Вх. Пч. І. 13.  
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
Обхватувати, -тую, -єш, сов. в. обхвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватне пишне стегно. Стор. І. 208.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби. Стор. II. 14.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Рем'я, -м'я, с. = рам'я. Канев. у.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.