Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Напиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Натащить, набросать. Бач, напиряв стогів сіна скілько. Новомоск. у.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Примощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. примоститися, -мощуся, -стишся, гл. Прилаживаться, приладиться, присѣсть, усѣсться. Примостивсь, як сорока на колу. Ном. № 13785. Вибрався на середину сухого гілля, примостився як раз над Кобзою. Стор. МПр. 107. Я до дітей примостюсь, та усе таки наїмся. Мнж. 7.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.