Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Cм. драгва.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.
Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток.
Помазок, -зка, м. = квач 1.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Стокмитися, -млюся, -мишся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Стокмився Ярош за коня.