Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гі... Если нѣтъ слова на гі,. Cм. на ги.
Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. Рк. Макс. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. Рудч. Ск. ІІ. 172. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. Васильк. у. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Грин. II. 274. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать. Кв.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204. 2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Попроростати, -та́ю, -єш, гл. Прорасти (во множествѣ). Пшениця попроростала.
Смеркатися, -кається, сов. в. смеркнутися, -кнеться, гл. безл. = смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. МПр. 117.
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.