Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. Чий корінь, того й плід. Ні роду, ні плоду не мав старий. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід.
Присівати, -ва́ю, -єш, сов. в. присіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять, посѣять. Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав... Усього дві десятинки присіваємо, а сем'я велика, є кому їсти.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина.
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. Кохається в руїнних ідеалах.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся?