Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. Одкинула заслонку. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Навши́рки и навши́ршки, нар. = завширки.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла?
Сподіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.
