Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Вияснити, -ся. Cм. виясняти, -ся.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Ночлігування, -ня, с. 1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування. Г. Барв. 20. 2) Ночная пастьба скота.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Черк. у. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий. Канев. у.
Спинчатися, -ча́юся, -єшся, гл. = спинатися 3. Хиба це можно спинчатися з губернатором? Волков. у.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Уминати II, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було — не вмини нічого. МВ. ІІ. 149.