Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпіл

Навпі́л нар. Пополамъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПІЛ"
Беземстний, -а, -е. Не мстящій, не мстительный. Славим Бога беземстного, що народився для нас многих. Чуб. ІІІ. 374.
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Довгелю́чий, -а, -е. = Довжелезний. Харьк. у.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. Котл. Ен.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. паволоченька.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Увилювати, -люю, -єш, сов. в. увиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Увиливать, увильнуть, ускользнуть. А вже ж тобі од того та не ввиляти, щоб старостам рушники не подавати. Мет. 124. В хазяйській роботі ввилює. Сим. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.