Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Жанда́рський, -а, -е. Жандармскій.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Зані́тувати, -ту́ю, -єш, гл. = занютувати.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Каштан, -на, м. 1) Каштанъ. Fagus castanea. 2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum. ЗЮЗО. І. 110. Желех.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Перегатити Cм. перегачувати.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.