Бородавник, -ка, м. Раст.: a) Clematis Vitalba L. б) Psilonema calycinum. в) Scleranthus annuus.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Ум. овражок, оврашо́к.
Орда, -ди, ж.
1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме.
2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою.
Повороз, -зу, м. = поворозка.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.