Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Оглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. огля́дітися, -джуся, -дишся, гл. 1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Мет. 64. Оглядайся на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Рудч. Ск. I. 197. Візьми, дурний, та й застроми два свердли... Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли. Мир. ХРВ. 267.
Самостріл, -лу, м. 1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. 2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Желех. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима. Гол. III. 223.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Трахт, -ту, м. Трактъ, большая дорога. Гн. II. 192. І на трахт теплицький справив сина. Мкр. Н. 39. Ум. трахточок. Постав шинок на трахточку — шинкувати буду. Чуб. V. 300.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.