Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бефель, -ля, м. Приказъ. А вахмайстер попереду бефель їм видає. Гол. I. 145.
Вигортати, -таю, -єш, сов. в. вигорнути, -ну, -неш, гл. 1) Выгребать, выгресть. Ми його кочергою вигорнули. Рудч. Ск. II. 144. З мишиних нір достає було їх (горіхи).... З иншої нори.... иноді було з доброї півкоробки вигорне. Сим. 200. Переносно: выбирать, выбрать, забрать. Ця хата, поки її зробите, вигорне з вас більш як на сто карбованців. Зміев. у. 2) Освобождать, освободить. Він (народ) своє народне слово з-під польської руїни вигортає. К. Дз. 110.
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Нання́ти, наньма́ю, -єш, гл. = найняти. Ще й музики нанняла і беседу привела. Грин. III. 332.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. МПр. 74.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.