Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. Мнж. 186. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное. Мнж. 182.
Нажи́лювати, -люю, -єш, гл. Заставлять чрезмѣрно работать. Було лучче за старих панів: думали, що і за молодих так буде, а молоді як стали нажилювать!.. О. 1861. X. 32.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Погідливий, -а, -е. Благопріятный, хорошій (о погодѣ). Погідливі дні. Н. Вол. у.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль. Гол. II. 620.
Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Н. п. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. ІІ. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4.