Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Висинатися, -ється, сов. в. виснитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висипалось, що батько вмре.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Дої́тися, доюся, -їшся, гл. Доиться. Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доїлися.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Увиляти Cм. увилювати.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. Cм. чаполоть.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда.