Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Тітка, -ки, ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева. Вх. Зн. 83.