Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цимбалист

Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИМБАЛИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИМБАЛИСТ"
Балберний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Дрі́ма, -ми, ж. Родъ весенней хороводной игры.
Засльози́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у. 2) = підра 1. Вх. Зн. 51.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИМБАЛИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.