Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моторженик

Моторже́ник, -ка, м. = макорженик. Сим. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЖЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЖЕНИК"
Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13.
Начерк, -ку, м. Набросокъ. Тут уже критика вбачав начерк літератури поважнійшої. К. ХП. 124.
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОРЖЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.