Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Додру́жбити, -блю, -биш, гл. Пробыть дру́жбою (Cм. Дру́жба во 2-мъ знач.) до какого либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. ІІ. 803.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. Мир. ХРВ. 344. І руба сухого на йому не осталось. Ном. № 579. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. Галиц. 2) Ребро, грань, край. Шух. І. 260. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Сим. 231. Ум. Ру́бчик.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.