Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Виснитися Cм. висинатися.
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Надплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпливти́ и надплисти́, -ву́, -ве́ш, гл. Подплывать, подплыть.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3)до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.