Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Обрати Cм. обірати.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Фуркати, -каю, -єш, гл. 1) Трещать фуркалом. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.