Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить.
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. 2) Черный капюшонъ у монахинь.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата.
2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився.