Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кіньський, -а, -е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. Ком. І. кіньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. І. 178.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Надку́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Надкушивать, надкусить.  
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.