Варіянт, -ту, м. Варіантъ.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню.
Рипа, -пи, ж.
1) Промоина, рытвина. Ананьев. у.
2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Ум. рипка.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення.
Учистити, -щу, -стиш, гл.
1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Як учистить гряд!
2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница.