Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурнячка

Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРНЯЧКА"
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Перепитати Cм. перепитувати.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Сурмовий, -а, -е. Трубный. сурмова́ сопілка. Боевая труба. Козацькі коні голосно заржали, заголосили сурмові сопілки. К. МБ. II. 139.
Укір нар. см. на-вкір.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРНЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.