Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
За́сів, -ву, м. Посѣвъ. Оця рука у нас сього року під засівом. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. Рибальське знаряддя.
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды.
