Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мідиця

Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІДИЦЯ"
Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Н. п. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пp. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Бурулька, -ки, ж. 1) Точеная головка у палки. 2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386. 3) Трубка? В ніс втеребив (чорт) дві бурульки, з бурульок, мов з кухви, б'ють під стелю через рульки джерела сивухи. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). 4) московська бурулька. Кукишъ. Ном. № 3265. Ум. бурулечка.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Зго́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. зго́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. Чуб. V. 655. 2) Уговариваться, уговориться, условиться. 3) Мириться, помириться, жить въ мирѣ, согласіи. Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко бува, щоб мирились. Г. Барв. 410. 4) Пригодиться. Чуб. V. 934. Не плюй у колодязь: згодиться води напиться. Ном. № 4478.
Нароска́зуватися, -зуюся, -єшся, гл. Вдоволь разсказать. І не наросказується опісля, які дива там бачив. Св. Л. 268.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Уліжно нар. Удобно для лежанія. Хоч не в'гжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.