Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. 2) Самый кратній.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. оборожок.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876).