Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людоїдний

Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОЇДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДОЇДНИЙ"
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Моле́бний, -а, -е. Молитвенный, посвященный молитвѣ. На святий день, ни великдень, або на которий празник раковий, на молебний, люде до церкви йдуть. Чуб. V. 469.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Шальово нар. Вздоръ, пустяки. Шальово! каже: — захочу, так моє буде зверху. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДОЇДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.