Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей.
Повикнути, -ну, -неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. Повикли вони вже так робити.
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ум. празничок.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!
