Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лутовий

Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТОВИЙ"
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Луща́к, -ка, м. Вылущенный орѣхъ. Вх. Лем. 433.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають. Грин. І. 289.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.