Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупнути

Лу́пнути Cм. лупати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПНУТИ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Чалапати, -паю, -єш, гл. 1) Шлепать по грязи. Желех. 2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.