Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
