Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луженько

Лу́женько, -ка и луже́чок, -чка, м. Ум. отъ луг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЖЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЖЕНЬКО"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Доглу́патися, -паюся, -єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Секрет, -ту и -та, м. 1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33. 2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЖЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.