Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! О. 1861. XI. Св. 63. Ісус прогнівався. Єв. Мр. X. 14.
П'ятдесятеро числ. Пятьдесятъ. Садовить їх купами по п'ятдесятеро. Єв. Л. IX. 14.
Споможність, -ности, ж. = спроможність. Харьк.
Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.
Цигарпара, -ри, ж. Загородная прогулка, маевка. Хиба ти забув, як нас возив на цигарцару у той лісок, що за містом? Воронеж. г.