Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Незабарний, -а, -е. 1) Не медлительный, скорый. 2) Не требующій много времени. У такі дні незабарна служба (в церкві). Мир. Пов. II. 58.
Опреділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. опреділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Предназначать, предназначить для кого. На що ж ти діточки покидала (умерла), кому ти їх опреділила: чи ти батенькові определила, чи ти братікам, чи сестриці? Мил. 221.
Позрікатися, -каюся, -єшся, гл. Отказаться (отъ многаго, о многихъ).
Примінитися Cм. примінятися.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.  
Спросонку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.