Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Зневажливо нар. Неуважительно, пренебрежительно. К. Бай. 18.
Їдальний, -а, -е. = їстовний. Желех.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку. Харьк.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. Екатер. у. (Залюб.).
Привернути, -ся. Cм. привертати, -ся.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.